Будівництво і ремонт квартир та офісів

Попередня стаття див. “Енергозберігаючий будинок, (частина 1)”.

Ще однією важливою проблемою є тепловтрати через вікна. Найбільш простий підхід до вирішення цієї проблеми - зменшення площі вікон - далеко не завжди прийнятний, оскільки погіршує комфортність і мікроклімат приміщень. Ця дилема найкращим чином вирішується використанням сучасних тришарових склопакетів з низькою теплопровідністю.

Крім вищеперелічених аспектів пасивного енергозбереження, також варто згадати про новітні рішення із залученням високих технологій. Маються на увазі інтелектуальні системи опалювання, що дозволяють оптимізувати надходження і розподіл тепла в будівлі, - тобто забезпечити необхідну і достатню його кількість, коли і там, де це необхідно. Проте такий підхід вимагає внесення значних і деколи радикальних змін в поширену, зокрема, в Росії схему нейтралізованого опалювання.

Будівництво енергоефективних будівель широко здійснюється зараз у всьому світі. Особливо вражаючі в цьому відношенні успіхи країн Західної Європи і Скандинавії. Сумарний ефект економії тепла в житлових і комерційних будівлях, що будуються, тут складає 50 - 70%. Така істотна економія дозволяє швидко окупити витрати від застосування енергозберігаючих технологій.

Зокрема, в Данії вже зараз зводяться будівлі, при експлуатації яких витрачається 16 кВт/м2, що на 70% нижче поточних енергетичних витрат. Відмінним прикладом комплексного підходу до енергоефективного будівництва стала будівля Дослідницького Центру Rockwool. Цей проект отримав приз “Офіс 2000 року” і був визнаний однією з найефективніших будівель в світі. Застосування нових інженерних рішень дозволило повністю виключити можливість виникнення “містків холоду”. Тришарові вікна особливої конструкції з низькою теплопровідністю створюють враження достатку денного світла і простору, а природна вентиляція, що оптимізується за допомогою комп’ютерної системи, дозволяє ще значніше зменшити втрати тепла.

Концепція енергозберігаючого будинку хоч і з помітним запізненням, але знаходить визнання і в Росії. До недавнього часу дешевизна енергоносіїв в нашій країні не дозволяла відчути максимальний економічний ефект від використання сучасних теплозберігаючих матеріалів і відповідних інженерних рішень. Спостерігався такий парадокс: вартість будівництва в Росії нижче за рівень світових цін всього на 20-30%, а вартість енергоресурсів відрізнялася в 6-7 разів. Але оскільки Росія узяла курс на побудову ефективної економіки і входження в світову спільноту, баланс цін на енергоносії почав відновлюватися стрімкими темпами. Тільки за два останні роки ціни на електроенергію виросли на 45,8%, а на газ - на 63,5%.

Продовження див. у статті “Енергозберігаючий будинок, (частина 3)”.

Національний лісотехнічний університет України