Будівництво і ремонт квартир та офісів

Полівінілхлорид (ПВХ), який отримують з натуральної сировини, відноситься до групи термопластів. Чистий ПВХ на 43 % складається з етилену (продукту нафтохімії) і на 57 % із зв’язаного хлору, який одержується з куховарської солі. ПВХ виділяється у вигляді порошку, а для виробництва дверних профілів, так само як і віконних, в нього додають стабілізатори, модифікатори, пігменти і допоміжні добавки.

Полівінілхлорид володіє цілим поряд достоїнств, які дозволяють успішно використовувати його для виготовлення дверних системних профілів, але в той же час має і деякі недоліки.

Достоїнствами ПВХ є те, що: він є важко займистим матеріалом, що самогаситься; стійкий до дії лугів, кислот, а також до атмосферних дій; може використовуватися багато разів, без всякої втрати якісних характеристик початкової сировини (при утилізації лише трохи міняється відтінок пластика).

До недоліків ПВХ можна віднести наступне: на відміну від дерева, він не є живим “теплим” матеріалом; має низький модуль пружності (деформується під впливом високих температур і зовнішніх навантажень), що приводить до необхідності обов’язкової установки в профілі, виготовлені з ПВХ, армуючих підсилювальних вкладишів.